ДИСКУСІЙНІ НОВЕЛИ ЩОДО СПРАВ ПРО БАНКРУТСТВО ВІДПОВІДНО ДО КОДЕКСУ

28.12.2018
ДИСКУСІЙНІ НОВЕЛИ ЩОДО СПРАВ ПРО БАНКРУТСТВО ВІДПОВІДНО ДО КОДЕКСУСуддя-спікер Касаційного господарського суду Верховного Суду Сергій Жуков проаналізував проблемні аспекти процедури банкрутства за новими правилами Як і кожен новий закон, Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) має суттєві та важливі зміни, які у найближчому майбутньому будуть впливати на процедури банкрутства. Такі новели Кодекс має як щодо відкриття провадження у справі про банкрутство (за заявою кредитора і за заявою боржника), так і щодо закриття провадження у справі про банкрутство. Розуміння цих змін забезпечить правову визначеність при плануванні ініціювання проваджень у справах про банкрутство у майбутньому. 1. Особливості відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора Статтею 34 Кодексу чітко визначено, які саме відомості кредитор має зазначити у своїй заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство до господарського суду. Це відомості щодо найменування господарського суду, до якого подається заява, найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи, ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також у заяві слід викласти обставини, що є підставою для звернення до суду, та зазначити доданих перелік документів. Цікаво, що розуміється під викладом обставин, які є підставою для звернення до суду? На мою думку, це відомості про вимоги до боржника, строк виконання яких настав, з чого вони складаються, чим підтверджуються, докази того, що вимоги не свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, а також докази того, що боржник не має можливості виконати свої зобов'язання і підтвердження того, що наявна саме неспроможність боржника. Крім того, заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. Заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов'язань перед цим кредитором. Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об'єднали свої вимоги до боржника. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: - докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті (це 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме з 01.07.2019 року це 20070 грн); - довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; - докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень (з 01.01.2019 - 12519 грн). Заявник здійснює авансування на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (п. 2. ст. 30 Кодексу); - докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку. «До обставин, які є підставою для звернення до суду, можна віднести відомості про вимоги до боржника, строк виконання яких настав, з чого вони складаються, чим підтверджуються, докази того, що вимоги не свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, а також докази того, що боржник не має можливості виконати свої зобов'язання і підтвердження того, що наявна саме неспроможність боржника». Отже, провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора відкривається за наступних умов: 1) наявність будь-яких вимог до боржника, строк виконання яких настав (особливі умови до них відсутні) (п.3 ст. 34 Кодексу); 2) нездатність боржника виконати майнові зобов'язання. Боржник може погасити заборгованість до підготовчого засідання. Це обов'язково перевіряє суд (п. 3 ст. 39 Кодексу); 3) кредитор має довести суду, що його вимоги не свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (це може бути, наприклад, визнана претензія) (п. 6 ст. 39 Кодексу); 4) кредитор має довести наявність неплатоспроможності боржника, а саме - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (до цього було - не інакше, як через відновлення його платоспроможності) (п.1 ст. 1 Кодексу). Таким чином, відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора передбачає ґрунтовну перевірку судом ознак неплатоспроможності боржника, їх встановлення та обґрунтування, чому саме повинно бути відкрите провадження у справі про банкрутство. «Суд ґрунтовно перевірятиме ознаки неплатоспроможності боржника, їх встановлення та обґрунтування, чому саме повинно бути відкрите провадження у справі про банкрутство». 2. Особливості відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою боржника Відповідно до п. 2 ст. 4 Кодексу, у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Пунктом 6 статті 34 Кодексу передбачено, що боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. Отже, звернення до суду за заявою боржника є обов'язком керівника боржника, який не бажає настання солідарної відповідальності щодо нього особисто. Крім того, п. 3 ст. 8 Кодексу встановлено, що провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності. В заяві боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство до господарського суду має бути зазначено: найменування господарського суду, до якого подається заява, найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи, ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, перелік документів, що додаються до заяви. (ст. 34 Кодексу). Під викладом обставин, що є підставою для звернення до суду має зазначатись обгрунтування того, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності). До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: - докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті (в Закон «Про судовий збір» будуть внесені зміни у підпункт 9 пункту 2 частини другої статті 4, відповідно до якого судовий збір щодо заяв боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство не визначений); - довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; - докази загрози неплатоспроможності; - докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; - установчі документи боржника - юридичної особи; - бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; - перелік кредиторів, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; - перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; - перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, сума грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; - довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; - перелік осіб, які мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, строку виконання та підстав виникнення; - відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; - відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; - протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду; - копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо); - рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі; - довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; - інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено Кодексом. «Боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду у разі загрози неспроможності але може не сплачувати судовий збір». Таким чином, боржник має як обов'язок звернутися до господарського суду у разі загрози неспроможності, так і певну пільгу у вигляді несплати судового збору, що є логічним і обґрунтованим щодо боржника, який не здатен відновити свою платоспроможність. 3. Особливості закриття провадження у справі про банкрутство у разі невстановлення ознак неплатоспроможності Необхідно звернути увагу на випадки закриття провадження у справі про банкрутство на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (як до так після визнання боржника банкрутом), якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника (підпункт 8, п. 1 ст. 90 Кодексу). Поняття ознак неплатоспроможності Кодекс не визначає. Визначено лише поняття неплатоспроможності - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (п.1 ст. 1 Кодексу). З теорії неплатоспроможності відомо, що ознаки неплатоспроможності - це необхідна сукупність юридичних фактів, що надає можливість господарському суду відкрити провадження у справі про банкрутство. Більш ґрунтовно ознаки неплатоспроможності саме відповідно до норм Кодексу будуть вироблені судовою практикою та правозастосуванням. Важливо: якщо провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що господарським судом не виявлені ознаки неплатоспроможності боржника правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються (п. 9 ст. 41 Кодексу). Таким чином, чітке визначення ознак неплатоспроможності боржника буде важливим завданням господарського суду при відкритті провадження у справі про банкрутство, так як саме це буде впливати на здійснення провадження у справі про банкрутство та реалізацію майбутніх процедур банкрутства. Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень, Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності. Вказаним пунктом установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу (п. 4 Прикінцевих та перехідних положень). «За новим Кодексом з процедур банкрутства розглядатимуться всі справи, крім тих, де щодо боржника введена процедура санації». Таким чином, після введення в дію Кодексу, майже всі справи, крім тих, у яких щодо боржника введена процедура санації, будуть розглядатись з застосуванням норм саме Кодексу України з процедур банкрутства. За матеріалами: «Ліга.Закон»

Бесплатная консультация

Оставьте нам заявку, и мы немедленно свяжемся с Вами!


Киев

  1. Телефон: +38 (067) 638-88-23, +38 (044) 466-66-23
  2. Email: mail@likvidus.com
  3. Адрес: 03150, улица Большая Васильковская, 77, Киев, Украина

Львов

  1. Телефон: +38 (044) 466-66-50, +38 (067) 577-73-22
  2. Email: mail@likvidus.com
  3. Адрес: 79005, улица Тершаковцев, 2А, Львов, Украина

Днепр

  1. Телефон: +38 (096) 955-88-58
  2. Email: mail@likvidus.com
  3. Адрес: 49038, проспекст Карла Маркса, 111, Днепр, Украина