НЕЩАДНИЙ ФІНМОНІТОРИНГ: ЯК НАЦБАНК КАРАЄ БАНКИ

Від початку року 12 банків попалися на порушенні законодавства у сфері фінансового моніторингу, одним банкам вдалося відбутися письмовим попередженням, хтось заплатив штраф, а потім пішов судитися, а деякі банки були змушені провести кадрові чистки. Але вони не тримають зла на НБУ, адже перевірки регулятора допомогли їм покращити внутрішні процедури з боротьби з «брудними» грошима. Фінмон не йде у відпустку Національний банк днями оштрафував невеликий Айбокс Банк на 460 тис. грн за здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу. Від початку року «Айбокс» став сьомим банком, який отримав штраф від регулятора. Максимальна сума штрафу – 6,08 млн грн – була у ТАСкомбанку. Банк інвестицій та заощаджень заплатив Нацбанку 5 млн грн, «Конкорд» – 1,55 млн грн, «Січ» – 1,284 млн грн, а «Український капітал» – 1,207 млн грн. Мінімальний штраф отримав УкрСиббанк – всього 400 тис. грн. Це були не єдині санкції. Нацбанк зажадав кадрових змін від ТАСкомбанку, Банку інвестицій та заощаджень і банку «Український капітал». Йшлося не тільки про заміну відповідальних за фінмоніторинг осіб, пішли з банку і голови правлінь. БІЗ втратив Олександра Омельченка, ТАСкомбанк – Катерину Мелеш, а «Український капітал» – Олександра Тихомирова. Новим головою «Українського капіталу» став Іван Корякін, до керівництва ТАСкомбанку повернувся Сергій Тігіпко. Ще п'ять банків – Асвіо Банк, Укрбудінвестбанк, МТБ Банк (до 5 березня це був Марфін Банк), Кредобанк і Промінвестбанк – отримали письмові попередження регулятора, фактично відбулися «легким переляком». Робота над помилками У Айбокс Банку повідомили, що штраф вже сплачено і оскаржувати його вони не будуть. «Перевірка була проведена адекватно і багато в чому допомагає звернути увагу на аспекти фінмону. Вимоги до фінмоніторингу постійно посилюються, що в дусі часу. Відповідати їм вимагає значних зусиль і витрат, в тому числі й менеджерських. Висновки були зроблені вже в процесі перевірки. Подібні перевірки – це необхідний струс для всіх банків», – заявили в установі. Із санкціями регулятора банки погоджуються не завжди. У липні 2017 року банк «Південний», отримавши штраф на 4,88 млн грн, оскаржив його в суді й домігся скасування санкції. Нацбанк зрозумів, що його правила не ідеальні та дозволяють прослизати схемним операціям з фіктивними курсами, тому оголосив про підготовку нових валютних правил. Банк «Конкорд» спочатку подав позови проти НБУ, а майже через три місяці відкликав їх. Напередодні цих подій НБУ оприлюднив знайдені в ньому порушення. Внутрішня чистка Найчастіше банки порушують вимоги щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку – громадських діячів, їхніх близьких осіб або пов'язаних з ними осіб, а також відмовляються припиняти співпрацю з клієнтами, які не відповідають вимогам фінансового моніторингу. Деякі банки не оновлюють внутрішні документи відповідно до вимог законодавства. Нацбанк не завжди розкриває деталі виявлених схем, але, наприклад, оголосив, що Банк інвестицій та заощаджень проводив операції на 7 млрд грн, в тому числі на підставі документів, що не відповідають дійсності, за рахунками пов'язаних між собою клієнтів – юридичних осіб. Ці операції містили ознаки, які можуть бути пов'язані з легалізацією кримінальних доходів, здійсненням фіктивного підприємництва. «Зазначені кошти пройшли транзитом через банк і були переведені в готівку в інших банках, в тому числі за рахунками юридичних осіб, на підставі документів, що містять ознаки підроблених і фіктивних», – пояснювали в НБУ. Банк «Конкорд» проводив операції, що «не мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності (сенсу) і/або якщо у банку немає документів про реальні фінансові можливості для здійснення фінансових операцій клієнтів». НБУ зафіксував «участь банку (надання банком послуг) в проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, ухиленням від оподаткування тощо, зокрема пов'язаних зі зняттям готівки, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів, використанням рахунків осіб не за призначенням тощо». «Група з 19 клієнтів банку провела між собою фінансові операції за рахунок 1 млн грн, отриманих як поворотна фінансова допомога одним з клієнтів», – розповідали в НБУ. Ці операції проводилися клієнтами протягом одного-двох днів на суму близько 1 млн грн кожна. Було вироблено 30 циклів, а час проходження кожного з них стартував від 2 хвилин. В результаті 18 учасників операції «штучно» сформували статутний капітал на 420 млн грн, а один учасник отримав 30 млн грн за корпоративні права. У «Конкорді» повідомили, що після оплати штрафу Нацбанку вони посилили контроль в питаннях дотримання вимог фінмоніторингу – основні зауваження НБУ стосувалися ідентифікації клієнтів і відсутності первинного моніторингу операцій. «Ми доклали усіх зусиль для належного виконання вимог регулятора та недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства з питань фінансового моніторингу. Банк вніс зміни до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу з урахуванням змін законодавства та рекомендацій Нацбанку. Усе це дозволило підвищити якість проведення ідентифікації клієнтів банку, виявлення публічних діячів і фінансових операцій, які можуть мати сумнівний характер», – повідомили в прес-службі установи. Банки визнають, що нові вимоги – це не фантазії НБУ, а реалії світової фінансової системи. «На думку експертів Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), сьогодні існують ризики використання українських банків з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення та здійснення ризикової діяльності в сфері фінансового моніторингу. Усе це створює значну загрозу для фінансової системи та економічної безпеки України», – констатують в банку «Конкорд». Труднощі розуміння У неофіційних бесідах банкіри більш говіркі. Вони зазначають, що нормативно-правові акти Нацбанку не дають вичерпного переліку заборонених або, навпаки, дозволених операцій: остаточне рішення все одно залишається за співробітником банку. «У нормативних документах НБУ використовується термін «публічні особи». Ми неодноразово пропонували створити реєстр публічних осіб, щоб у своїй роботі ми могли на нього орієнтуватися і до нас не було ніяких зауважень з боку НБУ. Але в Нацбанку вважають, що це не їхнє завдання. При цьому в ході перевірок вони усю інформацію можуть трактувати по-своєму», – говорить фахівець одного з банків, відповідальний за фінмоніторинг. Банкіри нарікають, що в ході перевірки трактування тієї чи іншої норми фахівцями НБУ і співробітниками банку розходяться. «Не зважаючи на те, що НБУ регулярно проводить робочі зустрічі та семінари для роз'яснення нормативки, уникнути різночитань поки не вдається», – розповіли ще в одному банку. Але незабаром можуть постраждати не тільки банки. Експерти спеціального комітету експертів Ради Європи із взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму MONEYVAL оцінили ситуацію в Україні та дійшли до висновку, що санкції до клієнтів банків є недостатніми. «Серед рекомендацій експертів була констатація факту, що заходи впливу до банків є достатніми й суворими, тоді як до фізосіб – ні, оскільки до них не застосовуються штрафи. Поза банківським сектором розмір штрафів є досить низьким», – говорив директор департаменту фінансового моніторингу НБУ Ігор Береза. Але додаткові санкції до клієнтів банків, найвірогідніше, будуть запроваджені паралельно з підвищенням порогу сум, які підпадають під фінансовий моніторинг – з 150 тис. грн до 300 тис. грн. Підняти цей ліміт вже давно пропонує НБУ.