ЩО БУДЕ З АРБІТРАЖНИМИ КЕРУЮЧИМИ ПІСЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ В ДІЮ КОДЕКСУ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА

Член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції Владислав Філатов проаналізував нові законодавчі вимоги до інституту арбітражних керуючих. 18 жовтня 2018 року Верховна Рада України прийняла Кодекс України з процедур банкрутства. Кодекс набирає чинності та вводиться в дію через шість місяців з дня його офіційного опублікування. Систематизований кодифікований акт покликаний підвищити ефективність процедур банкрутства задля покращення інвестиційної привабливості українського ринку та забезпечення легкості ведення бізнесу в Україні. Кодекс, зокрема, змінює концепцію правовідносин, вирішує низку проблемних питань щодо відновлення платоспроможності боржників, запроваджує інститут відновлення платоспроможності фізичної особи та встановлює нові стандарти професії арбітражного керуючого. Новий порядок регулювання висуває до арбітражного керуючого, який є ключовою фігурою у процедурах банкрутства, підвищені вимоги щодо професіоналізму, якості і повноти виконання повноважень, відповідності етичним нормам тощо. Вплив арбітражного керуючого на ефективність застосування судових процедур банкрутства надзвичайно високий. Тому, для досягнення поставлених цілей Кодексом передбачені новації щодо організації і забезпечення незалежної професійної діяльності арбітражного керуючого у справах про банкрутство, а також здійснення контролю за належним виконанням арбітражним керуючим своїх повноважень. Так, Кодексом усунуто недоліки і змінено визначення терміну «арбітражний керуючий». Згідно з Кодексом (абзац другий ч.1 ст.1) це - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. На відміну від поточної редакції закону, де арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Поточне визначення терміну доповнює плутанину щодо статусу арбітражного керуючого у справі і інколи створює хибне уявлення, що фізична особа, яка має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не є арбітражним керуючим, доки вона не буде призначена в справі про банкрутство. Згідно з Кодексом (ч.8 ст. 12) арбітражний керуючий під час виконання своїх повноважень отримав право безпосереднього доступу до інформації про боржника, його майно, доходи, кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах. Порядок доступу до такої інформації буде встановлено Міністерством юстиції України. Наявність у арбітражного керуючого повної інформації про боржника значно скоротить тривалість процедур банкрутства, забезпечить своєчасне, в повному обсязі і ефективне проведення аналізу фінансової, господарської та іншої діяльності боржника, складання відповідних висновків і визначення напрямку руху справи. Кодексом (ст.28) змінено порядок призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна/керуючим реструктуризацією. За Кодексом, в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство суд пропонує не одному, а відразу трьом визначеним автоматизованим відбором арбітражним керуючим, подати заяву на участь у справі. Один з них призначається розпорядником майна/керуючим реструктуризацією. Суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого за власною ініціативою лише у разі коли жодна з кандидатур, обраних автоматизованим відбором не подала до суду заяву на участь у справі. Відтак, участь арбітражних керуючих в автоматизованому відборі збільшуватиметься, а ймовірність бути призначеним в справі значно зростає. Крім того, Кодексом (ч.1 ст.30) підвищено розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого, а також передбачено обов'язкове авансування кредитором і боржником (ч.2, ч.4 ст. 34). Частина 2 ст. 88 Кодексу усуває непоодинокі випадки, що відбуваються на практиці, коли майно банкрута, що є предметом забезпечення, використовується виключно для задоволення вимог забезпеченого кредитора, а такий кредитор відмовляється сплачувати витрати, пов'язані з утриманням, збереженням та продажем такого майна та сплачувати винагороду арбітражному керуючому. За Кодексом такі сплати є обов'язком забезпеченого кредитора. Особливо слід відзначити на впровадженні зміни і належне врегулювання Кодексом (ч. 3 ст. 61) здійснення оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури та оплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого. Встановлено, що такі виплати здійснюються поза чергою, тобто до здійснення виплат кредиторам у порядку черговості. Оплата винагороди в достойному розмірі і відшкодування витрат, пов'язаних із здійсненням повноважень у справі у повному обсязі забезпечить арбітражному керуючому дійсну незалежність, об'єктивність і неупередженість під час здійснення своїх повноважень. Кодексом (ст.29) передбачено тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого за певних обставин, за власним бажанням або як вид дисциплінарного стягнення. Наразі, наприклад, якщо арбітражного керуючого обрано або призначено на посаду, що не сумісна зі здійсненням діяльності арбітражного керуючого, арбітражний керуючий відповідно до закону позбавляється права на здійснення діяльності, а після залишення такої посади для здійснення діяльності вимушений отримувати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого заново. Кодексом (ст.ст. 32, 33) передбачено створення однієї саморегулівної організації арбітражних керуючих, що об'єднує всіх арбітражних керуючих. Одним із завдань соморегулівної організації визначено, зокрема, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, представництво арбітражних керуючих у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями, захист професійних прав арбітражних керуючих, забезпечення високого професійного рівня та розвитку професії арбітражних керуючих, забезпечення престижності професії арбітражних керуючих. Виконання функцій і повноважень однією чітко структурованою організацією замість натепер діючих семи, забезпечить їх реалізацію більш дієво і ефективно. Зараз діє лише два види дисциплінарного стягнення, що накладаються на арбітражного керуючого: попередження і позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Кодексом (ст.23) розширено цей перелік, зокрема, додано такі види стягнення, як догана та тимчасове зупинення діяльності арбітражного керуючого. Розширення переліку стягнень дозволить в більшій мірі застосовувати диференційований підхід під час розгляду питання притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності. Також Кодексом доповнено перелік підстав, що є дисциплінарним проступком, для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, до арбітражного керуючого може бути засновано дисциплінарне стягнення за порушення правил професійної етики, факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого або невиконання статуту та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих. Розширення підстав та уточнення у Кодексі, що є дисциплінарним проступком, забезпечуватиме здійснення ширшого відомчого контролю за діяльністю арбітражних керуючих і матиме наслідком підвищення відповідального ставлення арбітражних керуючих до виконання своїх повноважень, компетенції, свідомості, моральності тощо. Наведені, а також інші, не менш важливі зміни, умови та порядок відновлення платоспроможності боржників, встановлені Кодексом України з процедур банкрутства заклали підвалини розвитку професії арбітражних керуючих та процедур банкрутства і підвищення їх ефективності. Натомість, високий престиж професії вимагає від арбітражних керуючих забезпечення і дотримання високого професійного рівня. Впевнений, що встановлені у Кодексі професійні права арбітражних керуючих будуть в повній мірі захищені і реалізовані.