Що в Кодексі твоїм? Запровадження інституту банкрутства фізичних осіб

Днями зареєстровано довгоочікуваний законопроект №8060 від 26.02.2018 р. «Проект Кодексу України з процедур банкрутства», який спрямований на підвищення ефективності існуючих процедур банкрутства юридичних осіб та запроваджує інститут банкрутства фізичних осіб.

Над розробленням законопроекту працювала група досвідчених фахівців юридичної та економічної галузей. Ініціатором виступив народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Іванчук А. В. Окремо ватро відзначити роль Центру комерційного права та Міністерства юстиції України у підготовці проекту до ініціювання у дуже складній дискусійній атмосфері.

Сам проект Кодексу України з процедур банкрутства складається з двох основних частин:

1) «Книга перша. Корпоративне банкрутство»;

2) «Книга друга. Відновлення платоспроможності фізичної особи».

Якщо Книга перша по-суті є новою редакцією чинного Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то Книга друга є революційним та дуже дискусійним законодавчим актом, що регулює банкрутство фізичних осіб.

На сьогоднішній день суб’єктами процедур банкрутства є тільки фізичні особи – підприємці. Однак довготривалий колапс кредитно-фінансової системи, інфляційні процеси, падіння курсу вітчизняної валюти та одночасна ліквідація кілька десятків банків спричинили гостру необхідність нормативного врегулювання фінансової неспроможності тисяч українських громадян. З метою звільнення громадян від боргових зобов’язань законодавець пропонує застосування судових процедур реструктуризації боргів, визнання банкрутом й погашення боргів за рахунок власного майна. Саме ці законодавчі новели містяться у другій книзі законопроекту.

Автори законопроекту мали на меті найкращі наміри, про що йдеться у Пояснювальній записці до законопроекту: «…вдосконалення процедур банкрутства, зменшення строків провадження у справах про банкрутство; забезпечення істотного поліпшення умов ведення бізнесу в Україні за тими напрямами, що враховуються Світовим банком та Міжнародною фінансовою корпорацією під час складання рейтингу «Doing Business», маючи за стратегічну мету входження України до провідної двадцятки країн світу за умовами ведення бізнесу; забезпечення рівних прав та можливостей для однакового захисту всіма кредиторами боржника своїх законних інтересів у процедурі банкрутства; зменшення можливості зловживань у процедурах банкрутства».

За оцінками експертів, саме ухвалення цих змін надасть Україні можливість суттєво підвищити ефективність процедур банкрутства та піднятися в рейтингу Doing Business на 81 пункт за компонентом та на 9 позицій у загальному рейтингу. Для порівняння, за останні 3 роки Україна спромоглась сукупно піднятися лише на 7 позицій у загальному рейтингу Doing Business.

Основні нововведення законопроекту мають наступну спрямованість:

1) ліквідувати зайві бар’єри та спростити доступ до процедур, зокрема, самого боржника;

2) збільшити можливості для санації та створити ефективні механізми позасудового врегулювання;

3) виключити всі положення, що можуть розглядатися як підстава для звільнення від боргів, крім випадків, коли кредитори на це погоджуються;

4) об’єднати мирову угоду та санацію в єдину процедуру;

5) покращити умови участі у процедурах банкрутства забезпечених кредиторів, для чого, зокрема: надати забезпеченим кредиторам право ініціювати справу про банкрутство; передбачити можливість участі забезпечених кредиторів у голосуванні при ухваленні рішень; встановити, що під час процедури санації боржника за клопотанням забезпеченого кредитора суд може ухвалити рішення про припинення дії мораторію щодо його вимог, якщо предмет забезпечення не використовуватиметься для процедури санації боржника;

6) підвищити рівень захищеності прав усіх кредиторів, для чого, зокрема: передати ключові повноваження від комітету кредиторів до зборів кредиторів; зменшити кворум при повторному проведенні перших зборів, якщо перша спроба не вдалася через неприбуття кредиторів із необхідною кількістю голосів; запровадити голосування щодо схвалення плану санації класами кредиторів; забезпечити участь кредиторів у виборі арбітражного керуючого; встановити обов’язок арбітражного керуючого розкривати кредиторам інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство через інтернет; встановити пріоритетність вимог поточних кредиторів перед конкурсними;

7) скоротити строки розгляду справ, зокрема, за рахунок: зменшення кількості оскаржень;

8) удосконалити положення закону, що стосуються продажу активів боржника, чим забезпечити основу для продажу майна за найвищою ціною, зокрема: запровадити правила щодо контролю за продажем істотних активів; забезпечити продаж усього майна на конкурентній основі на аукціоні; вдосконалити правила оповіщення про продаж майна (через інтернет);

9) забезпечити стабільність укладених на аукціоні договорів;

10) вдосконалити положення, що забезпечують збереження працюючого бізнесу тощо.

Крім того в законопроекті враховані побажання банківської спільноти щодо покращення положення забезпечених кредиторів в процедурах банкрутства, а саме:

1) продаж майна банкрутів виключно на електронному аукціоні через єдину систему, яка відповідає принципам  прозорості, аналогічним до тих, які запроваджено в системі державних закупівель, що має забезпечити продаж майна банкрута за найвищою ціною;

2) обов’язкове погодження з забезпеченими кредиторами стартової ціни майна, складу лоту, кроку аукціону, тексту оголошення, вартості утримання, зберігання та витрат на продаж заставного майна. У випадку, якщо не досягнуто згоди, зазначене питання вирішує суд;

3) зниження ціни на першому повторному аукціоні можливе тільки за згодою забезпеченого кредитора; якщо на думку забезпеченого кредитора ціна в ході аукціону на пониження опустилася занадто низка, він може придбати майно за стартовою ціною після першого повторного аукціону; за придбане майно він розраховується шляхом взаємозаліку;

4) так саме і у разі перемоги на аукціоні забезпечений кредитор розраховується за придбане майно шляхом взаємозаліку, сплачуючи лише різницю між ціною і розміром вимог, а також витрати на збереження та продаж майна;

5) встановлено обов’язок арбітражного керуючого погодити витрати на збереження майна із забезпеченим кредитором, в разі спору розмір витрат на зберігання визначає суд.

Безперечно, даний законопроект розроблений для посилення захисту прав кредиторів, враховуючи велику кількість непогашених зобов’язань боржників та довготривалість існуючих процедур банкрутства, а також для стимулювання фінансово-кредитної системи. І саме такий комплексний підхід до врегулювання економічних проблем масового неповернення боргів має велике суспільне та економічне значення. Однак, вірогідно, що при обговоренні законопроекту у Верховній Раді виникне велика кількість зауважень, коректив та додаткових пропозицій. Проте прийняття законопроекту в кінцевій редакції дозволить врахувати інтереси всіх учасників ринку