СЕРГІЙ АЛЄКСЄЄВ: КОДЕКС ПРО БАНКРУТСТВО – ОДИН З КРАЩИХ У СВІТІ

Народний депутат України Сергій Алєксєєв, співавтор Кодексу про банкрутство в ексклюзивному інтерв’ю для інформаційного порталу «Банкрутство & Ліквідація» розказав про головні новели революційного для країни закону. Б&Л: 18 жовтня Верховна Рада прийняла Кодекс про банкрутство. Розкажіть, будь ласка, що нового в сферу банкрутства принесе цей закон? Сергій Алєксєєв: Вперше в історії України було прийнято документ, який регулюю всі процедури банкрутства в країні. Важливою новелою є те, що він регулює процедуру банкрутства фізичної особи. До сьогоднішнього дня українське законодавство було несправедливим щодо фізичних осіб, оскільки якщо фізособа-боржник потрапила в складне фінансове становище (ми маємо на увазі добросовісного боржника), і не може розрахуватися, то вона буде винна банку, як то кажуть, до гробової дошки. І, більше того, цей борг успадкують нащадки боржника. І чим більше часу проходить – тим більше цей борг зростає. Але ж це не вигідно не лише самим боржникам, а також і банківській системі, оскільки банки не мають ніяких законних підстав списати безнадійні борги і повинні формувати під ці борги страхові резерви. А це – заморожені на кореспондентських рахунках НБУ кошти. У новому кодексі про банкрутство збережено баланс між інтересами боржників і кредиторів. Якщо ми беремо процедуру банкрутства фізичних осіб, то вона розроблена за рекомендаціями Світового Банку і схвалена всім банківським середовищем. Згідно нового Кодексу боржники захищені, оскільки справу про банкрутство фізособи може бути ініціювати лише сама фізична особа-боржник, а не кредитор. Тобто, якщо людина сама вважає, що вона не може розрахуватися зі своїми боргами, вона сама подає заяву і ініціює процедуру свого банкрутства. Також в Кодексі є певні гарантії для цієї фізичної особи. Наприклад, не можна за борги забрати останню квартиру площею до 60 кв. м, або 13 кв. м на одну людину, а якщо це стосується будинку, то це стосується площі 120 кв. м. Не можна також накладати стягнення на пенсійні рахунки, рахунки соціального страхування. Водночас є певні гарантії для кредиторів, оскільки є норми, направлені на недопущення фінансового шахрайства. Якщо фізособа-боржник має змогу сплатити борги, але уникає виконання цих зобов’язань, і це буде виявлено арбітражним керуючим, або судом, то суд не застосує процедуру списання боргів. Тому коли фізична особа подає на банкротство, вона повинна добре розуміти, що ця процедура може бути лише чесною. Інакше вона не покращить, а лише погіршить своє становище. Також згідно прийнятого закону, не можливо реструктурувати та списати борги з елементів, з компенсації за заподіяння шкоди або каліцтва. Такі борги не реструктуруються і не списуються ні в якому випадку. Тобто, ми отримали цілком виважений і справедливий закон. Народний депутат України Сергій Алєксєєв, співавтор Кодексу про банкрутство в ексклюзивному інтерв’ю для інформаційного порталу «Банкрутство & Ліквідація» розказав про головні новели революційного для країни закону. Б&Л: 18 жовтня Верховна Рада прийняла Кодекс про банкрутство. Розкажіть, будь ласка, що нового в сферу банкрутства принесе цей закон? Сергій Алєксєєв: Вперше в історії України було прийнято документ, який регулюю всі процедури банкрутства в країні. Важливою новелою є те, що він регулює процедуру банкрутства фізичної особи. До сьогоднішнього дня українське законодавство було несправедливим щодо фізичних осіб, оскільки якщо фізособа-боржник потрапила в складне фінансове становище (ми маємо на увазі добросовісного боржника), і не може розрахуватися, то вона буде винна банку, як то кажуть, до гробової дошки. І, більше того, цей борг успадкують нащадки боржника. І чим більше часу проходить – тим більше цей борг зростає. Але ж це не вигідно не лише самим боржникам, а також і банківській системі, оскільки банки не мають ніяких законних підстав списати безнадійні борги і повинні формувати під ці борги страхові резерви. А це – заморожені на кореспондентських рахунках НБУ кошти. У новому кодексі про банкрутство збережено баланс між інтересами боржників і кредиторів. Якщо ми беремо процедуру банкрутства фізичних осіб, то вона розроблена за рекомендаціями Світового Банку і схвалена всім банківським середовищем. Згідно нового Кодексу боржники захищені, оскільки справу про банкрутство фізособи може бути ініціювати лише сама фізична особа-боржник, а не кредитор. Тобто, якщо людина сама вважає, що вона не може розрахуватися зі своїми боргами, вона сама подає заяву і ініціює процедуру свого банкрутства. Також в Кодексі є певні гарантії для цієї фізичної особи. Наприклад, не можна за борги забрати останню квартиру площею до 60 кв. м, або 13 кв. м на одну людину, а якщо це стосується будинку, то це стосується площі 120 кв. м. Не можна також накладати стягнення на пенсійні рахунки, рахунки соціального страхування. Водночас є певні гарантії для кредиторів, оскільки є норми, направлені на недопущення фінансового шахрайства. Якщо фізособа-боржник має змогу сплатити борги, але уникає виконання цих зобов’язань, і це буде виявлено арбітражним керуючим, або судом, то суд не застосує процедуру списання боргів. Тому коли фізична особа подає на банкротство, вона повинна добре розуміти, що ця процедура може бути лише чесною. Інакше вона не покращить, а лише погіршить своє становище. Також згідно прийнятого закону, не можливо реструктурувати та списати борги з елементів, з компенсації за заподіяння шкоди або каліцтва. Такі борги не реструктуруються і не списуються ні в якому випадку. Тобто, ми отримали цілком виважений і справедливий закон. Народний депутат України Сергій Алєксєєв, співавтор Кодексу про банкрутство в ексклюзивному інтерв’ю для інформаційного порталу «Банкрутство & Ліквідація» розказав про головні новели революційного для країни закону. Б&Л: 18 жовтня Верховна Рада прийняла Кодекс про банкрутство. Розкажіть, будь ласка, що нового в сферу банкрутства принесе цей закон? Сергій Алєксєєв: Вперше в історії України було прийнято документ, який регулюю всі процедури банкрутства в країні. Важливою новелою є те, що він регулює процедуру банкрутства фізичної особи. До сьогоднішнього дня українське законодавство було несправедливим щодо фізичних осіб, оскільки якщо фізособа-боржник потрапила в складне фінансове становище (ми маємо на увазі добросовісного боржника), і не може розрахуватися, то вона буде винна банку, як то кажуть, до гробової дошки. І, більше того, цей борг успадкують нащадки боржника. І чим більше часу проходить – тим більше цей борг зростає. Але ж це не вигідно не лише самим боржникам, а також і банківській системі, оскільки банки не мають ніяких законних підстав списати безнадійні борги і повинні формувати під ці борги страхові резерви. А це – заморожені на кореспондентських рахунках НБУ кошти. У новому кодексі про банкрутство збережено баланс між інтересами боржників і кредиторів. Якщо ми беремо процедуру банкрутства фізичних осіб, то вона розроблена за рекомендаціями Світового Банку і схвалена всім банківським середовищем. Згідно нового Кодексу боржники захищені, оскільки справу про банкрутство фізособи може бути ініціювати лише сама фізична особа-боржник, а не кредитор. Тобто, якщо людина сама вважає, що вона не може розрахуватися зі своїми боргами, вона сама подає заяву і ініціює процедуру свого банкрутства. Також в Кодексі є певні гарантії для цієї фізичної особи. Наприклад, не можна за борги забрати останню квартиру площею до 60 кв. м, або 13 кв. м на одну людину, а якщо це стосується будинку, то це стосується площі 120 кв. м. Не можна також накладати стягнення на пенсійні рахунки, рахунки соціального страхування. Водночас є певні гарантії для кредиторів, оскільки є норми, направлені на недопущення фінансового шахрайства. Якщо фізособа-боржник має змогу сплатити борги, але уникає виконання цих зобов’язань, і це буде виявлено арбітражним керуючим, або судом, то суд не застосує процедуру списання боргів. Тому коли фізична особа подає на банкротство, вона повинна добре розуміти, що ця процедура може бути лише чесною. Інакше вона не покращить, а лише погіршить своє становище. Також згідно прийнятого закону, не можливо реструктурувати та списати борги з елементів, з компенсації за заподіяння шкоди або каліцтва. Такі борги не реструктуруються і не списуються ні в якому випадку. Тобто, ми отримали цілком виважений і справедливий закон. Б&Л: З чого починався процес розробки законопроекту, що був нещодавно прийнятий? Сергій Алєксєєв: Я був автором законопроекту про банкрутство фізичних осіб, також були інші законопроекти, що регулювали питання банкрутства юридичних осіб. До мене звернувся голова комітету економічної політики Верховної Ради Андрій Іванчук з пропозицією підтримати його ініціативу, об’єднати зусилля і зробити вперше всю цю галузь кодифікованою. І мій законопроект повністю увійшов в Кодекс у вигляді четвертої книги. Б&Л: Ви задоволений, що саме Ваш законопроект потрапив до Кодексу? Сергій Алєксєєв: Так, задоволений. Було би вкрай незручно і юристам, і арбітражним керуючим, і суддям керуватися двома окремими законами – про банкрутство фізичних і юридичних осіб. Там навіть процедури між собою дуже схожі. Тому набагато краще мати один документ, який кодифікує галузь. Процедура банкрутство фізичною особи значно простіша, тому що кредиторів там, як правило – один-два, максимум три, тоді як у юридичної особи може бути п’ятдесят або навіть п’ятсот кредиторів. Але коли все це врегульовано одним документом, це значно спрощує його застосування. Б&Л: В процедурі банкрутства фізичних осіб приймає участь арбітражний керуючий. Як ви до цього ставитись? Сергій Алєксєєв: Це нормально, і ми це теж багато обговорювали. Арбітражний керуючий – це процесуальна особа, яка професійно (адже це – ліцензована діяльність, і арбітражний керуючий відповідає за свої дії перед державою) веде людину через процедуру банкрутства. Людина не може зробити це самостійно, оскільки вона, можливо, лише один раз за життя з цим стикнеться. А арбітражний керуючий добре знається на всіх процедурах, і без нього це просто не можливо. Б&Л: Як вирішено питання щодо саморегулівних організацій арбітражних керуючих? Скільки їх може бути? Сергій Алєксєєв: В кодексі чітко врегульовано, що саморегулівна організація (СРО) арбітражних керуючих може бути одна, їх не може існувати кілька. Ми розробили на кшталт закону про адвокатуру, який передбачається лише одну професійну організацію. Коли арбітражний керуючий отримує ліцензію, він автоматично стає членом СРО, а вже вона обирає членів дисциплінарної комісії, які працюють при Мінюсті. Тобто майже схожа схема з попереднім законом, але більш досконала. Б&Л: Скільки разів фізична особа може оголосити себе банкрутом? Чи є якісь обмеження Сергій Алєксєєв: Процедура банкрутства щодо фізичної особи може застосовуватися раз на п’ять років. І після застосування цієї процедури фізособа повинна протягом п’яти років зазначати про це, якщо вона бере на себе якісь кредитні зобов’язання. Тобто, отримати кредит вона може, але вона повідомляти, що вона пройшла через процедуру банкрутства. Це важливо, і про це повинен знати її кредитор. Саме цікаве у процедурі банкрутства – це списання боргів. Її застосовують, коли необхідно списання решту безнадійних боргів. Саме безнадійних, щоб не було спекуляцій навколо цього. Щоб не виникало ситуацій, коли, наприклад, ви маєте борг у 10 тис. доларів, пройшли процедуру банкрутства – і ви вже нікому нічого не винні, а у вас залишилось все, що у вас було. Ні, у вас виявляється майно, воно продається і йде на погашення боргів, знаходяться якісь кошти, які теж йдуть на погашення боргів. Банкруту залишається лише останнє житло й таке інше. Але ще є процедура реструктуризації боргу. Коли особа може показати, що у неї є якісь джерела надходження коштів, або поручителі, які мають змогу за неї погасити цей борг – в такому випадку борг можна реструктурувати. І борг може реструктурувати на п’ять років. Наприклад, якщо особа взяла іпотеку, 50% виплатила, суд може застосувати відстрочку погашення решти на п’ять років, тобто застосувати реструктуризацію боргу, а не реалізовувати цю квартиру. Б&Л: Навіть якщо кредитор проти? Сергій Алєксєєв: Погашення боргу – не тільки в інтересах позичальника, але і в інтересах кредитора. Адже позичальник вже сплатив 50% вартості житла, а кредитор бачить перспективу погашення всієї суми боргу, хоча і в інші, ніж вказано в кредитному договорі строки. Якщо суд застосує процедуру реструктуризації боргу на п’ять років, то в результаті кредитор поверне собі гроші, а позичальник залишиться з квартирою. Тут збалансовані інтереси, і це гарний інструмент і для добросовісного позичальника і добросовісного кредитора. Б&Л: Тобто, фактично Ви захистили простих людей і залишили без роботи колекторів? Сергій Алєксєєв: Фактично так. У колекторів, звичайно, робота буде, але людина може все це зупинити, звернувшись до суду. І коли суд порушує впровадження, встановлюється мораторій – більше ніхто не може чіпати позичальника. А далі вже арбітражний керуючий й суд дивляться, щоб все йшло за процедурою. Б&Л: Депутати не погодилися встановити монополію Prozorro або «Сетаму» на продаж майна банкрутів. Чому вони зайняли таку позицію? Наскільки вона справедлива? Сергій Алєксєєв: Тому що це не має встановлюватися законом. Було дуже багато суперечок на Комітеті з цього приводу, і ми прийшли до висновку, що це має робити своїми підзаконними актами Мінюст. Я вважаю, що тут має вільний ринок – будь яка торгуюча організація, яка запропонує найкращі умови, повинна займатися організацією продажу майна банкрутів. З іншого боку, цей процес має бути повністю прозорим і зрозумілий для всіх учасників ринку. Треба уникати всіх корупційних ризиків. Б&Л: Ми знаємо, що дуже багато правок до Кодексу було подано саме до його другого читання – 1335. 60% правок було враховано, 40% - відхилено. Які було відхилено? Сергій Алєксєєв: Була ідея автоматичної систему арешту коштів. Це були, зокрема, і мої правки. Суть полягає в тому, що коли суддя виніс ухвалу й вона вступила в дію, то відразу арештовуються кошти боржника. Я вважаю цю норму прогресивною, адже є певний проміжок часу між тим, коли виноситься ухвала судом, і між тим, коли виконавча служба починає її виконувати. За цей час юридична особа встигає вивести кошти. А от коли б запрацювала автоматична система, то одразу після винесення ухвали суддею кошти на рахунках банкротів автоматично арештовуються. Це було б більш ефективно. Але ці правки були відхилені. Тут і Світовий банк говорив про те, що у нас ще не така досконала система і її треба більше інтегрувати. Але це буде десь в іншому законі, бо це має стосуватись не тільки процедури банкрутства, але і всіх виконавчих проваджень. Б&Л: Професійна спільнота дуже боялась правок с голосу в залі. Вони були? Сергій Алєксєєв: Наприкінці були такі правки. Коли ми обговорювали на комітеті, то був упущений один момент – що ліквідбаланс не оскаржується в касаційній інстанції. Це звісно неправильно, і буквально перед голосування це поправили. Тому що коли працюють апеляційні суди в Києві, Дніпрі та інших містах-мільйонниках, то у них більше подібних процедур, і вони більш професійно до цього підходять. А от в інших регіонах суди, де не така велика кількість подібних процедур, вони можуть помилятись. І тому для єдності практики необхідно, щоб фінальний документ перевірявся касаційною інстанцією. Б&Л: Як проходило голосування? Наскільки важко було пройти всі ці 1335 правок, яка атмосфера була? Сергій Алєксєєв: Ми це вже проходили неодноразово по багатьох законопроектах, зокрема і по Антикорупційному суду, вносили правки в інші кодекси. Тому було чимало випадків, коли було і 2 тисячі правок, і 4 тисячі. Цей склад Верховної Ради восьмого скликання взагалі вперше в історії має таку кількість правок по законопроектах. Був чітко вирахуваний час, у середу о 10:30 ми зайшли в розгляд цього законопроекту, і у четвер о 10:40 він був проголосований. Тобто, нами був чітко вирахуваний час, який необхідний для розгляду правок, і все проходило дуже спокійно. Тому що цей Кодекс доволі прозорий, в ньому немає нічого такого, що могло б викликати сумнів. Від є доволі революційний з точки зору банкрутства фізичних осіб, з точки зору банкрутства юридичних осіб, було багато речей, які спільно обговорювались – самоврядування арбітражних керуючих, права заставних кредиторів – це вже дуже давно напрошувалось, і це було зроблено. І саме головне, що там було декілька законопроектів, і всі сіли за круглий стіл, і в результаті все було збалансовано, і були враховані побажання всіх авторів цих законопроектів. І це забезпечило підтримку цього законопроекту. Б&Л: Ви говорили, що цей закон прогресивний. Але чи є побоювання, що щось буде криво працювати? Сергій Алєксєєв: Я буду дивитись на підзаконні акти Міністерства юстиції – це єдине, що може викликати побоювання. Але ми сподіваємося, що такого не буде. І я впевнений, що спільнота арбітражних керуючих буде вести себе професійно, аби не було сварок, тому що це буде призводити до появи ускладнень застосування нового закону. Б&Л: Ви фактично відробили професію арбітражних керуючих, тому що вони вже йшли і в приватні виконавці, а завдяки цьому Кодексу можливо навіть у вишах буде відбуватись підготовка кадрів нової професії – арбітражних керуючих. Сергій Алєксєєв: Я з приводу норм цього Кодексу спілкувався з суддями и головами судів, наприклад, щодо касації, і це вони нам підказали цей момент. Спілкувався і щодо навантаження – чи не бояться вони, що в суди нахлине чимало фізичних осіб. Мої співрозмовники відповідали, що їх колеги, які розглядають справи по банкрутству, достатньо потужні, їх чимало в першій і другій інстанціях, і не буде важкого напрацювання практики. Тому що, як я вже казав, це не такі складні банкрутства, і процедура буде не такою об’ємною. І тому вони не бояться навантаження і розраховують, що вони швидко будуть розглядати справи і напрацюють практику. Б&Л: Насправді це глобальна подія для України, тому що це, в першу чергу, захист інвестицій. Як ви вважаєте, наскільки глобально на економіку вплине прийняття цього кодексу? Сергій Алєксєєв: Прийняття цього кодексу Україну в рейтингу Doing Business відразу піднімає на 10 пунктів. Також прийняття прозорої процедури банкрутства є вимогою МВФ, який говорить, що сьогоднішня процедура банкрутства дуже заформалізована і затягнута, непрозора. Тому міжнародна спільнота вітає новий Кодекс. І ми з цього приводу спілкувались і зі Світовим Банком, і з МВФ, і їх експерти давали поради по цьому Кодексу. Головне – правильно застосовувати закон, і щоб було якомога менше зловживань, і щоб суди їх виявили і врегулювали практикою. Тому що законодавець не може все передбачити, а життя вносить свої корективи. Коли ми змінювали Конституцію в частині правосуддя, ми зазначили, що тлумачення законів щодо судової системи є виключно прерогативою судової системи, тобто – Верховного Суду, а від Конституційного Суду прибрали цю функцію, тому що вона йому не притаманна. А практика Верховного Суду має тлумачити закон, і будь який новий прийнятий закон Верховний Суд дещо корегує життям. І коли закон за півроку набере чинності, а потім півтора-два роки він буде напрацювуватись, то після цього процедура буде бездоганною. Звичайно, с початку будуть певні зловживання і непорозуміння, щодо тих чи інших норм, але потім Верховний Суд все врахує. Б&Л: До того, як стати народним депутатом, Ви були дуже потужним юристом-практиком в цій галузі. Який наступний крок необхідно зробити для того, щоб галузь банкрутства стала показовою для всіх? Сергій Алєксєєв: Я хочу навести приклад: коли ми створювали Верховний Суд і робили відкриту процедуру відбору суддів, було чимало помилок і чимало критики. Але зараз європейські країни говорять – покажіть свій досвід. Тому що ми їх перевершили: у нас більш прозора процедура, у нас більш революційні і більш сучасні норми, і тому європейці зараз вивчають наш досвід. У нас відбувається багато реформ, і ми приймаємо більш сучасне законодавство. У європейських країнах законодавство приймалось доволі давно, і зараз воно відривається від сучасності. У нас воно все ж таки більш сучасне. У нас є норми про електронний суд, ми йдемо в ногу з часом. І Кодекс про банкрутство буде більш досконалою і показовою процедуру, більше врегульованою. І тому я вважаю, що за півтора-два роки нас похвалять ще за цей документ. Б&Л: Коли вже можна буде побачити готовий текст кодексу про банкрутство? Сергій Алєксєєв: Я думаю, що за пару тижнів. Згідно процедури, його спочатку готує комітет, який бере стенограму і проводить технічну роботу з підготовки фінального документу. Потім він проходить юридичне управління, потім його підписує голова Верховної ради і направляє на підпис Президенту. Я думаю, що за місяць-півтора він може бути підписаний. До Нового Року він буде опублікований, а потім навесні-влітку наступного року він запрацює. Б&Л: Вас вітали з прийняттям кодексу? Сергій Алєксєєв: Це було свято, адже була виконана чимала робота. Коли я заходив до Верховної Ради, я вже довгий час займався процедурами банкрутства, бачив всі недоліки, і мріяв, що буде прийнята процедура банкрутства фізичних осіб. Б&Л: Чи допоможе цей Кодекс відродити кредитування фізичних осіб? Чи зробить він більш доступною іпотеку? Чи допоможе це розвитку економіки? Сергій Алєксєєв: Безумовно – так. Але з економічної точки зору, цей закон не є головним фактором. Головним фактором іпотечного кредитування є загальний стан економіки. Наприклад, в Сполучених Штатах стан економіки вимірюється відсотками ставок за іпотечними кредитами та кількістю таких кредитів. Тому ще це – чіткий маркер: коли людина вкладає гроші в нерухомість, це означає, що економіка працює. Зараз у банків є певний голод, і вони не можуть кредитувати іпотеку. Але згодом вони побачать, що вони можуть на цьому заробляти, тому що економіка потихеньку відновлюється, а разом з нею буде відновлюватись і кредитування. Б&Л: Кодекс може бути введений в дію за півроку? Чи вистачить цього часу, щоб підготуватися? Наприклад, створити єдине СРО? Сергій Алєксєєв: Мова йде не лише про СРО, до створення якого мають підготуватись арбітражні керуючі. Мінюсту треба за цей час прийняти низку підзаконних актів, щоб всі механізми можна було прозоро застосувати. Півроку часу повинно вистачити, я вважаю. Б&Л: Кодекс прийнятий Верховною Радою, але ще не підписаний Президентом. Тут сюрпризів не буде? Сергій Алєксєєв: А які можуть бути сюрпризи? Там все прозоро, там немає що ветувати.