ВОДОКАНАЛИ-БАНКРУТИ МОЖУТЬ ЗАЛИШИТИ МІСТА БЕЗ ВОДИ

27.12.2018
ВОДОКАНАЛИ-БАНКРУТИ МОЖУТЬ ЗАЛИШИТИ МІСТА БЕЗ ВОДИДиректор «Житомирського водоканалу», член асоціації «Укрводоканалекологія» Андрій Нікітін вважає, що українські водоканали опинились на межі чергового колапсу. Про це він написав у власній колонці на «Економічній правді», повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація З початку нового 2019 року може настати черговий колапс на українських водоканалах. В силу вступає закон про ринок електричної енергії, але правила роботи для галузі, яка подає людям питну воду, так і неясні. Законодавцями передбачалося, що кожне підприємство захоче і зможе вийти на тендер для того, щоб знайти альтернативного постачальника електроенергії. А обленерго в цьому випадку відіграють роль тільки транспортувальника, який доставляє електроенергію до споживача. Здавалося, запускається правильна ініціатива, яка створює конкурентний ринок. Але для таких гравців як водоканали, які вважаються ненадійними покупцями, новий ринок стане не просто великим випробуванням, а ключовим гальмом розвитку. Водоканали, які мають заборгованість перед обленерго вже зараз внесені в категорію «недобросовісних платників», тому на торги до них ніхто не прийшов. І якщо називати речі своїми іменами, то правда в тому, що Національна комісія регулювання державної політики у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) не встановлює економічно обґрунтовані тарифи для нашої індустрії. Саме тому водоканали не можуть вчасно розрахуватися за електроенергію. Звідси і мільйонні борги за енергетику. У вартості наших послуг до 40% закладені на витрати на електроенергію. Піднімаючи на неї вартість, національний регулятор автоматично не підвищує вартість тарифу відповідно до витрат водоканалу. виходить, що різницю в тарифі за електроенергії зі свого бюджету повинні погашати міста. Ця «боргова» навантаження під силу не всім містам. Навіть для такого міста як Житомир 3 млн гривень на місяць на погашення боргів водоканалу за електроенергію — це багато. Після введення нового закону вартість електроенергії зросте для водоканалів на 20 і 40%, так частина підприємств потрапляють під тариф постачальника універсальної послуги (+ 20%) або тариф останньої надії для «недбайливих» підприємств (+ 40%). Коло замкнулося. І замикається воно на конкретній організації НКРЕКП, яка регулює тарифи енергетикам, водоканалам, деяким теплокомуненерго. Ми продовжуємо жити в цій системі координат, де щороку відбувається одне і теж, де щороку системно підвищуються тарифи на електроенергію і з затримкою, в кращому випадку у півроку, підвищуються тарифи на воду. Борги ростуть. До того ж не вирішене питання з пільгами і субсидіями — ринкові трейдери їх просто не можуть прийняти, немає відповідної постанови НКРЕКП і, за логікою, водоканали повинні збільшити «платіжки» для субсідіантов і пільговиків з 1 січня 2019 року. Звичайно, є міста, де розрив погашається за рахунок міського бюджету. Як я вже привів в приклад Житомир. Але більшість водоканалів все-таким стають боржниками: у когось борг в 60 млн гривень, у когось — 1,5 млрд гривень. Водоканали, які не вилазять зі збитків, не мають можливості розвиватися. І за таких умов деградацію індустрії неможливо зупинити. На сьогоднішній день у нас в країні не те, що відсутнє розуміння, як правильно утримувати і розвивати критичну інфраструктуру, у нас відсутня ще й розуміння елементарних основ менеджменту: «Якщо ти підвищуєш ціни на електроенергію, то автоматично підвищується тариф в бюджеті водоканалу». Якщо вдуматися, то виявиться, що ці «управлінські помилки» зовсім не помилки, а навмисна позиція, яка переслідує чиїсь конкретні інтереси. Але через приватних інтересів «великих власників» зараз під загрозою опинилися водоканали-учасники проекту «Urban infrastructure project-2», які отримали кредити Світового банку під модернізаційні проекти. При цьому НКРЕКП, підписавши п'ятисторонню угоду, і давши гарантії Світовому банку, що кредити буде погашено, тепер створює нам такі умови, що ми не можемо виплатити ці кредити через брак коштів в тарифі. Не тільки галузь, що забезпечує людей водою, виявилася під ударом. Але і в цілому міжнародна репутація України. Галузь, яка не має шансів на модернізацію без кредитів міжнародних фінансових інститутів. Сама ситуація транслює незрілість державних рішень і не здатність моделювати їх наслідки. Чи не буде у водоканалів економічно обґрунтованих тарифів, не буде грошей на планові ремонти та потрібні зміни, ми будемо втрачати ще більше води, ще гірше очищати стоки, наші ремонтники будуть бригадами виїжджати до сусідньої Польщі. І ось ми отримаємо колапс, коли зношена інфраструктура помножиться на відсутність грошей і інженерних та робітничих кадрів. Такий колапс буде рівносильний війні. А все чому? Тому що жадібність в черговий раз перемогла розум. Коли для такого соціально орієнтованого суб'єкта як водоканали ви підвищуєте вартість електроенергії, то ви ж потім грошима з держбюджету платите субсидії. Тобто грабуєте самі себе і населення? Який тариф потрібен водоканалам? Економічно обґрунтований. У кожного міста він різний. Ми не просимо НКРЕКП закладати прибуток в тариф, ми лише просимо економічно обґрунтованих тарифів, щоб ми могли розв'язувати проблеми зношеності водоканалів на користь населення. КОМЕНТАРІ Додати коментар НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ "Роскосмос" потрапив у фінансову скрутуБАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ 25 грудня, 2018 "Роскосмос" потрапив у фінансову скруту Через санкції США збанкрутував російський завод з виробництва мікрочіпівБАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ 25 грудня, 2018 Через санкції США збанкрутував російський завод з виробництва мікрочіпів Національний аграрний кооператив доводять до банкрутства – ЗМІБАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ 25 грудня, 2018 Національний аграрний кооператив доводять до банкрутства – ЗМІ У Британії через Brexit спалахнула «епідемія» банкрутств ресторанівБАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ 17 грудня, 2018 У Британії через Brexit спалахнула «епідемія» банкрутств ресторанів Директор «Житомирського водоканалу», член асоціації «Укрводоканалекологія» Андрій Нікітін вважає, що українські водоканали опинились на межі чергового колапсу. Про це він написав у власній колонці на «Економічній правді», повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація З початку нового 2019 року може настати черговий колапс на українських водоканалах. В силу вступає закон про ринок електричної енергії, але правила роботи для галузі, яка подає людям питну воду, так і неясні. Законодавцями передбачалося, що кожне підприємство захоче і зможе вийти на тендер для того, щоб знайти альтернативного постачальника електроенергії. А обленерго в цьому випадку відіграють роль тільки транспортувальника, який доставляє електроенергію до споживача. Здавалося, запускається правильна ініціатива, яка створює конкурентний ринок. Але для таких гравців як водоканали, які вважаються ненадійними покупцями, новий ринок стане не просто великим випробуванням, а ключовим гальмом розвитку. Водоканали, які мають заборгованість перед обленерго вже зараз внесені в категорію «недобросовісних платників», тому на торги до них ніхто не прийшов. І якщо називати речі своїми іменами, то правда в тому, що Національна комісія регулювання державної політики у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) не встановлює економічно обґрунтовані тарифи для нашої індустрії. Саме тому водоканали не можуть вчасно розрахуватися за електроенергію. Звідси і мільйонні борги за енергетику. У вартості наших послуг до 40% закладені на витрати на електроенергію. Піднімаючи на неї вартість, національний регулятор автоматично не підвищує вартість тарифу відповідно до витрат водоканалу. виходить, що різницю в тарифі за електроенергії зі свого бюджету повинні погашати міста. Ця «боргова» навантаження під силу не всім містам. Навіть для такого міста як Житомир 3 млн гривень на місяць на погашення боргів водоканалу за електроенергію — це багато. Після введення нового закону вартість електроенергії зросте для водоканалів на 20 і 40%, так частина підприємств потрапляють під тариф постачальника універсальної послуги (+ 20%) або тариф останньої надії для «недбайливих» підприємств (+ 40%). Коло замкнулося. І замикається воно на конкретній організації НКРЕКП, яка регулює тарифи енергетикам, водоканалам, деяким теплокомуненерго. Ми продовжуємо жити в цій системі координат, де щороку відбувається одне і теж, де щороку системно підвищуються тарифи на електроенергію і з затримкою, в кращому випадку у півроку, підвищуються тарифи на воду. Борги ростуть. До того ж не вирішене питання з пільгами і субсидіями — ринкові трейдери їх просто не можуть прийняти, немає відповідної постанови НКРЕКП і, за логікою, водоканали повинні збільшити «платіжки» для субсідіантов і пільговиків з 1 січня 2019 року. Звичайно, є міста, де розрив погашається за рахунок міського бюджету. Як я вже привів в приклад Житомир. Але більшість водоканалів все-таким стають боржниками: у когось борг в 60 млн гривень, у когось — 1,5 млрд гривень. Водоканали, які не вилазять зі збитків, не мають можливості розвиватися. І за таких умов деградацію індустрії неможливо зупинити. На сьогоднішній день у нас в країні не те, що відсутнє розуміння, як правильно утримувати і розвивати критичну інфраструктуру, у нас відсутня ще й розуміння елементарних основ менеджменту: «Якщо ти підвищуєш ціни на електроенергію, то автоматично підвищується тариф в бюджеті водоканалу». Якщо вдуматися, то виявиться, що ці «управлінські помилки» зовсім не помилки, а навмисна позиція, яка переслідує чиїсь конкретні інтереси. Але через приватних інтересів «великих власників» зараз під загрозою опинилися водоканали-учасники проекту «Urban infrastructure project-2», які отримали кредити Світового банку під модернізаційні проекти. При цьому НКРЕКП, підписавши п'ятисторонню угоду, і давши гарантії Світовому банку, що кредити буде погашено, тепер створює нам такі умови, що ми не можемо виплатити ці кредити через брак коштів в тарифі. Не тільки галузь, що забезпечує людей водою, виявилася під ударом. Але і в цілому міжнародна репутація України. Галузь, яка не має шансів на модернізацію без кредитів міжнародних фінансових інститутів. Сама ситуація транслює незрілість державних рішень і не здатність моделювати їх наслідки. Чи не буде у водоканалів економічно обґрунтованих тарифів, не буде грошей на планові ремонти та потрібні зміни, ми будемо втрачати ще більше води, ще гірше очищати стоки, наші ремонтники будуть бригадами виїжджати до сусідньої Польщі. І ось ми отримаємо колапс, коли зношена інфраструктура помножиться на відсутність грошей і інженерних та робітничих кадрів. Такий колапс буде рівносильний війні. А все чому? Тому що жадібність в черговий раз перемогла розум. Коли для такого соціально орієнтованого суб'єкта як водоканали ви підвищуєте вартість електроенергії, то ви ж потім грошима з держбюджету платите субсидії. Тобто грабуєте самі себе і населення? Який тариф потрібен водоканалам? Економічно обґрунтований. У кожного міста він різний. Ми не просимо НКРЕКП закладати прибуток в тариф, ми лише просимо економічно обґрунтованих тарифів, щоб ми могли розв'язувати проблеми зношеності водоканалів на користь населення.

Бесплатная консультация

Оставьте нам заявку, и мы немедленно свяжемся с Вами!


Киев

  1. Телефон: +38 (067) 638-88-23, +38 (044) 466-66-23
  2. Email: mail@likvidus.com
  3. Адрес: 03150, улица Большая Васильковская, 77, Киев, Украина

Львов

  1. Телефон: +38 (044) 466-66-50, +38 (067) 577-73-22
  2. Email: mail@likvidus.com
  3. Адрес: 79005, улица Тершаковцев, 2А, Львов, Украина

Днепропетровск

  1. Телефон: +38 (096) 955-88-58
  2. Email: mail@likvidus.com
  3. Адрес: 49038, проспекст Карла Маркса, 111, Днепропетровск, Украина