ВУЗЬКЕ ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ. РИНОК ОБГОВОРИВ ПРАВКИ ДО КОДЕКСУ ПРО БАНКРУТСТВО

У Круглому столі взяли участь депутати, судді, арбітражні керуючі, юридичні компанії, представники Мінюсту, ФГВФО, НАБУ та інших громадських організацій.

За словами модератора круглого столу Сергія Боярчукова, діючий закон про банкрутство та відновлення платоспроможності боржника далеко не ідеальний, і він сьогодні не влаштовує ні боржників, ні кредиторів. До того ж закон містить в собі багато не тільки «мертвих» норм, але й «мертвих» інституцій, які описані в законі, але на практиці так і не запрацювали. «Тому ми сьогодні зібрались для того, щоб обговорити те, що необхідно буде донести до законодавців до другого читання», - наголосив Сергій Боярчуков.

Сергій Алєксєєв, народний депутат України, зазначив, що на подання від спільноти до Верховної Ради правок, які мають бути враховані у другому читанні Кодексу, є лише два тижні. Він відкритий до пропозицій професійної спільноти щодо вдосконалення проекту Кодексу.

Депутат також коротко розповів про основні новели, що містить законопроект, а також про речі, які необхідно буде врегулювати. Зокрема, він зазначив, що сьогодні у процедурі банкрутства юридичних осіб існує дуже складна процедура вибору арбітражних керуючих, що може викликати багато підстав для оскарження цих дій, і, як наслідок, до затягування процесу банкрутства. «Процедура має бути максимально спрощена, що дозволить підняти Україну в рейтингу Doing Business», - зазначив Сергій Алєксєєв.

Загалом список питань, які потребують узгодження і врегулювання, доволі широкий. Наприклад ,за словами Сергія Алєксєєва, потрібно врегулювати процедуру оплати праці розпорядника майна, яка на сьогодні просто мізерна, а також вирішити питання про саморегулівні організації (СРО). Є також питання по мировій угоди і по правам заставного кредитора.

Депутат також зазначив, що проект Кодексу передбачає, що документ після прийняття Верховною Радою набере чинності через три місяці після його офіційного опублікування, в той час як процедура банкрутства може тривати 2,5-3 роки, і багато справ до того часу не будуть завершені.

В свою чергу, народний депутат Верховної Ради Руслан Сидорович зазначив, що сьогодні між Господарським кодексом та Кодексом про банкрутство є протиріччя, і ці два закони частково конфліктують. «Я сподіваюсь, що за 3-5 років ми дійдемо до процедур фінансової неспроможності, і господарських кодекс в справах про банкрутство відійде повністю вбік», - сказав Руслан Сидорович.

Також депутат вважає, що Україні бракує повноцінного процесу визнання фінансової неспроможності фізичної особи, тоді як в країні є багато людей працездатного віку, які мають великі борги, і які не в стані по ним розрахуватись. Це питання потребує розв’язання, оскільки якщо не визнавати їх банкрутами та не списувати їх борги, вони змушені будуть працювати тільки в «тіні». «Тоді який сенс їх тримати в цьому борговому рабстві? Що ми в кінцевому результаті отримаємо?», - запитав він.

Руслан Сидорович зазначив, що запуск інституту банкрутства фізичних осіб прогнозується з 1 січня 2019 року, і це буде так нескоро, тому що на сьогодні відсутня процедура виявлення банківських рахунків фізосіб. «Бо це протирічить банківській таємниці. Є шанс, що ми до цього часу щось придумаємо».

Крім того, Руслан Сидорович наголосив, що треба також вирішити питання соціального житла, тому що в Україні існує ціла армія валютних позичальників, у яких за борги можуть забрати нерухомість, але ж країна не може плодити армію безхатченків. Серед проблемних питань депутат назвав і питання незалежності арбітражного керуючого, яка починається з його фінансової незалежності. «Якщо він отримає гарантований фінансовий результат, ми отримаємо дійсно незалежного арбітражного керуючого», - впевнений Руслан Сидорович.

Ярослава Авраменко, співголова громадської ради НБУ першої каденції, в своєму виступі зауважила, що підтриманий в першому читанні законопроект в розділах стосовно банкрутства фізичних осіб не співвідноситься з позицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. «Тому що жоден інвестор не буде вкладати гроші в купівлю кредитних портфелів банків, якщо буде знати, що фізичні особи будуть визнані банкрутами. Інститут банкрутства фізичних осіб потрібен, але він потрібен робочий, справедливий, та соціальний», - сказала вона.

Тетяна Руденко, голова громадської організації «Кредитний майдан», підняла питання депозитів. За її словами, НБУ видавав банкам гроші напередодні їх банкротства, депозити після оголошення банків неплатоспроможними зникли в офшорах, і тепер вкладники, які мали депозити в цих банках, змушені оголосити себе банкрутами. «А хто буде нести відповідальність за доведення до банкрутства банків? Чому банк, який оголосив себе банкрутом, не відповідає нічим перед власником депозиту, а фізична особа, яка змушена оголосити себе банкрутом, страждає?», - заявила вона.

Заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Сергій Шкляр наголосив, що міністерство в цілому підтримує запропонований Кодекс, і вважає, що інститут банкрутства фізичних осіб потрібен. «Ми підтримуємо також публічні електронні торги, одну СРО, нормальну нагороду арбітражному керуючому – щоб він не думав, як йому використовувати свою ліцензію в інший спосіб», - зазначив заступник міністра.

Олена Коробкова, виконавчий директор Національної асоціації банків України, попередила, що в Україні 690 млрд гривень негативно класифікованих активів, що складає 56,6%. Що стосується фізичних осіб, то це 103 млрд гривень, або 55% всіх наданих фізособам кредитів. «Це потенційний борг, який може лягти на банківську систему. Якщо порівнювати, то це річний бюджет на оборону України», - сказала вона. З огляду на це банківська система пропонує власну концепцію банкрутства фізичної особи, згідно якої фізособа, що сама ініціює процедуру банкрутства, повинна подати декларацію про доходи за 3 роки і нести відповідальність за достовірність цієї інформації.

Ольга Білай, директор департаменту  управління активами ФГВФО, зазначила, що для кредиторів важливі чіткі і зрозумілі правила гри. «Мені подобається, що в новому кодексі є ухил в санацію і реструктуризацію – в бік добровільного врегулювання, тому що це завжди приносить більше грошей і розуміння», - сказала вона. Ольга Білай також підтримала електронні торги, оскільки вартість майна під час таких торгів може сильно зрости, навіть якщо вона була занижена.

Сергій Жуков, кандидат юридичних наук, суддя-спікер Касаційного господарського суду у складі Верховного суду прогнозує, що кількість справ про банкрутство юридичних осіб буде дуже сильно збільшуватись, що потягне за собою і велику кількість зловживань. Разом з тим, за його словами, не врегульовано в кодексі питання про те, що буде з провадженнями про банкрутство, які будуть тривати на момент набуття чинності цим кодексом.

За словами Антона Молчанова, Україна хоче піднятись вище в рейтингу Doing Business, в якому в сфері банкрутства є три основних критерія: ціна фактичного відшкодування, зменшені терміни процедури і дешевизна процедури. «А у нас процедура на претензійно-позовному етапі коштує більше, ніж в Швейцарії в кантоні Цуг», - зазначив він. Також, за словами юриста, в Україні виплати кредиторам складають 8 центів на кожен долар заборгованості. За словами Молчанова, іноземні компанії, які працюють з боргами, готові приходити в Україну, та купувати борги. Але проблема в тому, що кредитори в Україні – незахищені. «Ми сперечаємося, чи має бути Кодекс про-кредиторським, чи має він захищати боржників. Можливо я скажу крамолу, але, на мою думку, найкращий спосіб захисту боржників – це захист кредиторів», - підкреслив він.